Die Revolution lässt
ihre Kinder verhungern

Ukrainian below

In den Jahren 1932/33 ereignete sich eine der größten humanitären Katastrophen des 20. Jahrhunderts: Der »Holodomor« (Mord durch Hunger) − ein wenig bekanntes Verbrechen der Sowjetunion in der Ukraine, bei dem mehrere Millionen Menschen verhungerten. Die Hungersnot war die Folge der Zerstörung der Landwirtschaft durch die erzwungene Kollektivierung. Die Regierung unter Stalin schaute zu, nutzte den Hunger, um den Widerstand der ukrainischen Bäuerinnen und Bauern zu brechen und die bolschewistische Macht in den Dörfern zu etablieren, während sie das Geschehen vor der Welt verbarg. Erst seit den 1990er-Jahren ist eine historische Forschung zum Holodomor möglich.
Die Performer*innen erzählen mithilfe von Zeug*innenaussagen, journalistischen Berichten sowie staatlichen Stellungnahmen gegen das Vergessen an. Inspiriert von sowjetischen Geschichtspanoramen erscheinen visuelle Kontexte aus Bildern und Zeitachsen, welche die politischen und persönlichen Hintergründe aufzeigen. Es entsteht ein theatrales Panoramabild, rhythmisiert durch elektronische Sounds und Live-
Gesang, das die Manipulation von Geschichte erlebbar macht.

У 1932-1933 роках сталася одна із найбільших гуманітарних катастроф ХХ століття – Голодомор (вбивство голодом) до сих пір є маловідомим злочином Радянського Союзу в Україні, внаслідок якого загинули кілька мільйонів людей.
Штучний голод був результатом наступу на приватну власність селян і колективізації сільського господарства.
Партійне керівництво на чолі зі Сталіним приховало цей злочин від усього світу і використало голод, щоб придушити спротив українського села й закріпити більшовицьку владу на місцях.
Лише в 90-х роках XX століття з'явилися перші історичні дослідження про Голодомор.
На основі свідчень очевидців, журналістських розслідувань та офіційних державних повідомлень виконавці вистави розповідають про цей злочин, щоб він більше ніколи не потрапив у забуття.
На мить сцена стає відтворенням радянської дійсності завдяки візуальному контекстові із хронологічно вплетених світлин, які розкривають політичне та особистісне тло тогочасся.
Таким чином перед глядачем постає театральна картина-панорама, ритмізована електронною музикою і живим співом, що оживлює історичну декорацію і робить її відкритою для чуттєвого пізнання.